Оксамитова Революція: Україна має проявити солідарність із народом Вірменії
Що стало причиною?
Протести проти призначення Сержа Саргісяна на пост прем'єр-міністра почалися 13 квітня. Серж Саргісян був президентом Вірменії два строки поспіль. Кілька років тому він ініціював зміну Конституцію і зробив посаду прем’єр-міністра ключовою у країні. Тоді він публічно заявляв, що не збирається претендувати на пост прем’єра. 17 квітня попри масові протести парламент більшістю голосів призначив Сержа Саргісяна на цю посаду. До речі, прем'єр-міністр, на відміну від президента Вірменії, може обиратися необмежену кількість разів.
Як відреагували люди?
По всій країні розпочалися багатотисячні протести, які вже отримали назву “Оксамитової Революції”. Десятки тисяч різних за віком, соціальним станом, родом занять людей вийшли на вулиці. Вони скандують “Зроби крок проти Сержа” та “Чебурашка” (прізвисько Сержа Саргісяна). Рушійна сила протестів молодь. Наймасовіші демонстрації відбуваються у Єревані. Люди організовують марші, перекривають вулиці, проводять віче у центрі столиці на площі Республіка.
Реакція влади
Влада намагається придушити мирний протест та попередити будь-які спроби збору громадян. За 5-ть днів більше 600 демонстрантів були жорстоко побиті та заарештовані без дотримання правових процедур. Поліція атакує та ламає машини, які підтримують протест сигнальними звуками. Зростає кількість журналістів, які постраждали від неправомірних дій правоохоронців. До всього влада координує свої дії із організованими кримінальними групами, які намагаються дискредитувати протест, наносять шкоду публічній власності та нападають на людей. Ось як описують ці події наші вірменські колеги: https://bit.ly/2HnysyX
Паралельно прем’єр-міністр почав процес формування уряду та вже призначив першого міністра.
Діалог між владою та опозицією
21 квітня прем’єр-міністр прийшов на площу Республіки для розмови із лідером опозиції Ніколом Пашиняном. Вона нічим не закінчилася. І вже 22 квітня поліція затримала Нікола Пашиняна.
В офіційному повідомлення прем’єр відзначив, що протести вийшли за рамки дозволеного законом, і набули "недоречних і анархічних проявів". Пряма мова: "Усі ці події можуть призвести до непередбачуваних наслідків, ставлять під загрозу громадський порядок і завдають шкоди складній і ніжній гармонії вірменської громади".
Важливим є те, що попри видиму участь опозиції у мирній громадянській непокорі самі протести є позапартійними. Люди намагаються перешкодити становленню режиму Сержа Саргісяна на третій термін та зупинити сповзання Вірменії до диктатури.
Що каже Росія?
Підтримує корумпований режим Сержа Саргісяна та стверджує, що “ноги у армянского протеста растут из того же места, что и у многочисленных «цветных революций», прокатившихся по ближневосточному и постсоветскому пространству в последние полтора-два десятилетия”.
Чого чекати?
Це далеко не перша спроба громадян Вірменії протистояти авторитарному режиму. У лютому 2008 році масові акції протесту проти призначення Сержа Саргісяна були розігнані поліцією. У 2013 році після його переобрання ситуації відбувся «Марш мільйона масок» і ситуація повторилася. У 2015 році йому вдалося втриматися під час масових демонстрацій проти підвищення цін на електроенергію на 40%, аналогу яким немає на всьому пострадянському просторі. Тоді російські ЗМІ охрестили протести «Електромайданом».
Ситуація дуже тривожна та стрімко погіршується. Ми із власного досвіду знаємо, що значить боротися за свободу та демократію, коли уся державна машина працює на твоє знищення. Україна має проявити солідарність із народом Вірменії!
#RejectSerj #RejectSerzh
