Я вперше виступала перед очільниками різних церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії у Вашингтоні. Розказувала про тотальний наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. Його легко виміряти у цифрах. У Криму за роки анексії кількість релігійних громад скоротилася на 63%. На окупованому Донбасі були офіційно заборонені усі релігії, окрім Московського патріархату, тож говорити про якісь цифри безглуздо. Там фізично знищують очільників релігійних громад, які не належать до “традиційної віри”.
Окрім цифр я говорила і про конкретні людські долі. Ось ті історії, на які в рамках відведеного часу мені вдалося звернути увагу.
пастор Олександр Хомченко
У серпні 2014 року різні релігійні громади організували молитви за Україну прямо на площі у Донецьку. Після однієї із таких молитов парамілітарні формування затримали протестанського пастора Олександра Хомченка. Його звинуватили в організації несанкціонованих зібрань, допомозі українській армії та залученні людей до “секти”. Дали чітко зрозуміти, що "на цій землі має бути лише одна релігія". Утримували чотири дні. І жорстоко катували. Потім вивели на вулицю та підвели до ями із розстріляними людьми. Він вирішив, що це кінець і почав молитися. Я досі не розумію, що їх тоді зупинило.
Нам він дав детальні свідчення. Ось тільки фрагмент: "Вони підвісили мене за гачок й одягнули на голову протигаз. Вони стискали отвір в кінці трубки, блокуючи потік повітря, щоб я не міг дихати. Коли я непритомнів, вони відкривали отвір та покривали його тканиною, змоченою в етанолі. Я робив глибокий вдих, адже був на межі втрати свідомості, і відчував вогонь у грудях. Я кашляв та задихався від нестачі свіжого повітря. Тоді вони знову починали мене бити кийками по грудях і спині. Це повторювалося знову й знову".
Ці катування підірвали його здоров’я. У лютому цього року Олександр Хомченко помер.
правозахисник Емір-Усеїн Куку
Після анексії Криму півострів залишили більшість правозахисних організацій. Аби заповнити цей вакуум була створена Кримська контактна група з прав людини. Її учасник Емір-Усеїн Куку активно займався розшуком жертв насильницьких викрадень та допомагав незаконно арештованим кримським татарам.
На початку 2015 року силовики почали викликати його на «розмови». Трохи згодом його викрали та побили невідомі особи, які виявилися працівниками ФСБ. Окупаційна влада довго приміряла статтю для Еміра-Усеїна. То його обвинувачували у розпалюванні міжнаціональної ворожнечі, то викликали на допит за розміщення екстремістських матеріалів. Зрештою, у лютому 2016 року запроторили за грати нібито за участь у діяльності Хізб ут-Тахрір, яка визнана в Росії терористичною організацією.
Цього ФСБ виявилося мало. Вони почали тиснути на його рідних. Приїхали до школи, де навчався 9-річний син. І сказали дитині, що його обманюють, і його батько у тюрмі.
Емір-Усеїн Куку загрожує до 20 років позбавлення волі. Міжнародна Амністія визнала його в’язнем сумління.
громадський журналіст Наріман Мемедемінов
Починаючи із березня 2014 року окупаційна влада розпочала кампанію знищення незалежних ЗМІ. Вони заблокували українських мовників, закрили незалежні видання, витіснили з півострова єдиний кримськотатарський канал ATR. Дійшло до того, що обшуки, арешти та сфабриковані суди вже не було кому висвітлювати.
Це стало поштовхом для формування інституту громадської журналістики. Активіст Кримської солідарності Наріман Мемедемінов стояв у його витоків. Завдяки йому ми отримували правдиву інформацію, про те що відбувається в окупованому Криму. Бачили стріми зі місць обшуків, фотографії із судових засідань, слухали інтерв’ю родичів заарештованих. І все це попри тиск, залякування та реальну загрозу тюремного ув’язнення.
Наріман Мемедемінов давно вже був у зоні підвищеного ризику. У 2016 році під час обшуку йому намагалися підкинули заборонену літературу. Це побачила дружина, тож спроба провалилася. Минулого року йому виписали штраф за репортаж під час обшуку активіста Сейдамета Мустафаєва. А десь тиждень тому заарештували за кримінальним обвинуваченням “публічні заклики до тероризму”. Формальним приводом стали відео релігійного змісту, які він розмістив ще задовго до анексії Криму.
Вдома його чекає дружина та троє дітей - 11-ти, 7-и та 4-ьох років.
Я передала послу звернення Правозахисного порядку денного із проханням організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод. Фінальний текст звернення вичитав звільнений нещодавно вчений-релігієзнавець Ігор Козловський, за що йому величезне спасибі.
