Те, що поліція Авакова досі мало чим відрізняється від поліції Захарченка, ми зрозуміли після подій 31 серпня 2015 року під парламентом. Тоді 600 правоохоронців не спромоглися виконати елементарну поліцейську операцію та нейтралізувати близько 30 агресивних осіб. При належному рівні підготовки це займає 15 хвилин.
Це стало загрозою не тільки для решти 400-х учасників акції, які поводили себе мирно, але й для самих співробітників. Частина із них була змушена виконувати роль “живого щита”. Загинуло 4-ти нацгвардійці. І зрештою ми знову стали свідками застосування непропорційного насилля та примусового доставлення “запрошених осіб” до райвідділків. Відчуття дежавю посилило чітке розуміння, що якби правоохоронцям дали наказ примусово припинити мітинг, ми б побачили повторення 1 грудня 2013 року на Банковій.
Із того часу пройшло ще два роки, а ситуація кардинально не змінилася. Судове рішення поліція має виконувати із дотриманням стандартів поліцейської діяльності. Тобто законне насилля потрібно застосовувати диференційовано та пропорційно, нейтралізовувати саме агресивних осіб, забезпечити персональну ідентифікацію особового складу та дати можливість пресі бути присутньою при цих діях.
Натомість, що ми маємо. Постраждалі три журналісти із камерами, кількість людей із ушкодженнями голови (!), примусове доставлення більше 100 “свідків” до райвідділків і т.п. Про професіоналізм дій поліції яскраво свідчить ось цей допис фотографа Serhii Nuzhnenko, який до речі і був одним із в’язнів Банкової 1 грудня 2013 року: http://bit.ly/2I01JR9
Непрофесіоналізм правоохоронців у воюючій країні із усіма реальними загрозами та акціями підвищеного рівня конфліктності нам дорого обійдеться.
Водночас проблема не тільки в цьому. Проблема зі значною частиною населення. Багато хто досі сприймає мирні зібрання виключно як привілей для тих людей, чиї погляди їм подобаються. Це особливо видно по коментарям, на кшталт, “ще мало їх побили”. Тим самим ці люди дають карт-бланш владі на застосування непропорційного насилля. І дуже ризикують. Вони щиро здивуються, коли для виконання судового рішення без жодних на це підстав їм теж проломлять голову.
